Цитата из песни «Вище неба» — Океан Ельзи

Осінь тепла, як весна,
Просить так, немов з останніх сил, вона:
Не вбивайте мрію.

Напиши на простому конверті,
Те, що так у житті не сказав.
І за крок до відважної смерті,
Будь таким, яким Бог тебе знав.
І поглянь, як навколо світає,
І як сніг неймовірно блищить,
Не спіши, най вона зачекає,
Ще мить…
Потерпи, най вона зачекає,
Ще мить…
Не спіши, вже весна наступає,
За мить…
Напиши на простом конверте,
То, что в жизни так и не сказал.
И в шаге от отважной смерти,
Будь таким, каким Бог тебя знал…
Посмотри, как вокруг рассветает
И как снег невероятно блестит.
Не спеши, пусть она повременит
Еще миг…
Потерпи, пускай она повременит
Лишь миг…
Не спеши, уж весна наступает
Спустя миг…

І я відчуваю як падаю в небо
Як падаю в небо і краю нема
І десь би мені зупинитися треба
Та сили все менше
І ти вже давно не сама
Чи так буже завжди
Хей хоч сьогодні не йди.
И я чувствую, как падаю в небо,
Как падаю в небо и края в нем нет.
И где-то бы мне остановиться надо,
Но сила иссякает.
И ты уж давно не одна.
Будет ли так всегда?
Ей, хоть сегодня не уходи.

В тобi я втоплю свою весну.
В тебе утоплю свою весну.

Де ми з тобою будем,
Коли закінчиться їхня війна.
Чи вистачить нам сили
Зробити так, щоби впала
Стіна, стіна, стіна.
Впала між нами
Стіна?
Где мы с тобой будем,
Когда окончится их война?
Хватит ли нам сил,
Сделать так, чтобы упала
Стена, стена, стена.
Упала между нами
Стена?